Інструктор з фізкультури
Лосева Юлія Іванівна
Освіта: вища педагогічна
Педагогічний
стаж роботи: 10 років
Кваліфікаційна
категорія: спеціаліст
Педагогічне
кредо:
«Якщо хочете виростити дитини щасливою, виростіть її здоровою»
Основні завдання з фізичного виховання
Зміцнити здоров`я дитини,
не допустити, щоб дитина ступила в юність кволою і млявою, - це
означає дати їй всю повноту життєвих радощів.
В.О.Сухомлинський
· Охорона та зміцнення здоров`я дітей.
· Формування у дітей потреби дбати про своє здоров`я та
вести здоровий спосіб життя.
· Формування у дітей міцних рухомих умінь, навичок та
рухових якостей.
· Виховання бажання виконувати рухові дії правильно та
гарно, діставати від цього задоволення.
· Формування позитивних моральних та вольових рис
характеру.
У процесі фізичного виховання використовують такі засоби:
·
Натуральні сили природи — сонце, повітря, воду;
·
Організацію правильного режиму харчування, праці та
відпочинку;
·
Гігієнічну гімнастику;
·
Гігієну догляду за тілом;
·
Спортивні ігри, туризм, працю.
Усі названі засоби, які забезпечують фізичне виховання
людини, слід використовувати комплексно з урахуванням вікових та індивідуальних
особливостей вихованців і матеріальних умов.
«Фізичний
розвиток дітей в умовах дошкільного
навчального
закладу»
Умовами цілісного розвитку
дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’я збережувальних
та здоров’я формувальних технологій, які реалізуються комплексно через
створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого
життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування,
оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей
ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу
життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та
вихованцями, самими дітьми.
Фізкультурно-оздоровча робота
Ранкова гімнастика – обов’язкова
складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.
Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку
різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після
сну, викликає позитивні емоції.
Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому
повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні. Для підвищення опірності
організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має
бути легким.
Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і
стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей.
Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг,
ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів. Тривалість ранкової
гімнастики: для дітей раннього віку – 4-5 хв., молодшого дошкільного віку - від
6 до 9 хв., старшого – 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнастики розучуються на
заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому. Протягом
року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження
за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.
Гімнастика після
денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах
або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні
м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування
стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від віку дітей.
Фізкультурні паузи
(динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та
організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання
нескладних рухливих вправ. Їх тривалість – 5-10 хв.
Фізкультурні
хвилинки – проводяться під час організованих занять у вигляді короткотривалих
комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і
відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів
фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів.
Їх тривалість 1-2 хвилин.
Загартувальні
процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей,
розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до
змінних умов навколишнього середовища.
У
дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів:
повсякденні та спеціальні.
До
повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої
аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота,
горла.
Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й
сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе
обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих
фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово
знижується відповідно до встановлених норм.
Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по
росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні
лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна
фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до
системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням
індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.
Форми
організації рухової активності у повсякденному житті
Педагоги дошкільного навчального закладу мають спонукати дітей до рухової
діяльності, регулювати їхню активність, схвалювати намагання виявляти
самостійність, вольові зусилля. При цьому важливо враховувати руховий досвід
кожної дитини, притаманний їй темп, рівень рухливості, природні можливості та
здібності.
У межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності
становить до 3-х годин для дітей раннього віку, 3-4 години для молодшого
дошкільного віку, 4-5 годин – для старших дошкільників.
Важливий складник життєдіяльності дітей – прогулянки. Неодмінна умова їх
проведення – збалансування дорослими програмових вимог з бажаннями вихованців.
Зміст роботи в ході прогулянок залежить від погоди, освітніх завдань, загальної
атмосфери в групі, настрою та інтересів дітей тощо.
На прогулянках тривалість фізичних вправ та рухливих ігор для дітей
раннього віку становить 20-35 хв., молодшого – 35-45 хв., старшого – 45-60 хв.
Рухову активність дітей варто знижувати наприкінці прогулянки (за 10-15 хв.) до
її закінчення, щоб забезпечити спокійний перехід до іншого режимного моменту.
Враховуючи провідну роль ігрової діяльності в особистісному зростанні
дітей, значне місце під час організації рухового режиму відводиться рухливим
іграм. При їх доборі враховуються такі чинники: вік дітей, пора року, погодні
та природні умови, місце ігор протягом дня, наявність необхідного
фізкультурного обладнання та інвентарю.
Протягом дня слід проводити рухливі ігри різних видів: сюжетні й
безсюжетні, ігри змагального типу, з елементами спортивних ігор (баскетбол,
футбол, городки, бадмінтон, настільний теніс, хокей з м’ячем і шайбою) та
спортивних вправ (їзда на велосипеді, катання на санчатах, ковзанах, ходьба на
лижах), забав (серсо, кільцекид, кеглі) тощо. Навчання елементів більшості
спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюється на заняттях з
фізичної культури, а закріплення – на прогулянках.
Фізичні
вправи на прогулянках – один з основних засобів фізичного розвитку дітей.
Завдяки їм формуються навички життєво важливих рухів (ходьби, бігу, стрибків,
метання, лазіння тощо), розвиваються фізичні якості (сила, спритність,
швидкість, витривалість, координація рухів, гнучкість).
Фізичні вправи також широко використовуються в різноманітних організаційних
формах (ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури, рухливі ігри тощо).
Фізкультурні
свята проводяться двічі – тричі на рік, починаючи з молодшого дошкільного віку.
Оптимальна тривалість заходу для дітей цього віку – 40-50 хвилин, для старшого
віку – 50-60 хвилин. Фізкультурні свята організовуються в першій чи другій
половині дня, в музичній чи фізкультурній залі, на майданчику, в басейні тощо.
Якщо свято проводиться у приміщенні, необхідно подбати про організацію
повноцінної прогулянки у цей день.
Активна рухова діяльність усіх дітей, забезпечення участі кожного з них,
створення піднесеного настрою під час фізкультурного свята – найважливіша мета
заходу. Важливо не перетворювати його на розважальне видовище для дорослих, а
також не відлучати від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього
з певних причин, малоактивних і невпевнених.
Під час підготовки до фізкультурного свята необхідно розробити
сценарій, розподілити обов’язки щодо оформлення місця проведення, підготувати
музичний супровід, атрибутику, костюми, призи і нагороди тощо. При розробці
сценарію особлива увага приділяється сюрпризним моментам, показовим номерам,
церемонії урочистого відкриття і закриття свята, підбиттю підсумків, врученню
призів і подарунків. Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і
здійснюється впродовж усього освітнього процесу (на музичних, фізкультурних
заняттях, під час ранкової гімнастики, ігор, самостійної рухової діяльності,
індивідуальної роботи тощо). Неприпустимими є багаторазові масові репетиції
повного ходу свята.
Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (3-й рік
життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня. Тривалість
фізкультурних розваг для дітей раннього віку – 15-20 хв., молодшого – 20-35
хв., старшого віку – 35-40 хв. Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи
музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або
паркова галявина, берег водоймища тощо. Обов’язковим є участь кожної дитини в
розвазі. Щоб забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні навантаження,
плануючи розваги передбачається раціональне чергування ігор з різними ступенями
навантаження, колективних, масових – з іграми підгрупами чи індивідуальними
(конкурси, атракціони), складніших за правилами, руховими завданнями ігор – з
простішими, розважального характеру. У фізкультурних розвагах для дітей
старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси, атракціони, а
також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.
Дні здоров’я організовуються один раз на місяць, починаючи з
3-го року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та
лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм, фізкультурне свято або
розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках,
фізкультурні заняття тощо. Більшість з них бажано проводити на свіжому повітрі.
У день здоров’я вся освітня робота пов’язується з темою здоров’я та
здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова,
пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня
здоров’я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і
розраховані на кожну вікову групу.
Тижні фізкультури організовуються так як і дні здоров’я, проводяться
щоквартально. Програма розраховується на кілька днів.
Самостійна рухова діяльність як форма активізації рухового режиму проводиться
з дітьми щодня під час ранкового прийому, денної та вечірньої прогулянок тощо.
Вона може розгортатися як у приміщенні, так і на майданчику.
Організовуючи самостійну рухову діяльність, слід враховувати
індивідуальні особливості здоров’я і фізичний розвиток, функціональні
можливості організму конкретної дитини.
Неодмінні умови: систематична попередня робота з дітьми з метою
формування у них необхідного рухового досвіду, врахування рівня фізичної
підготовки, обізнаності про техніку виконання рухів, правил рухливих ігор та
способів взаємодії між учасниками, призначення і використання фізкультурного й
спортивного інвентарю, обладнання тощо; створення предметного оточення, яке б
спонукало дітей до рухової діяльності, конкретизувало її зміст, забезпечувало
динамічну зміну самостійних занять вправами та іграми залежно від інтересу,
бажань, задумів вихованців. Доцільно періодично змінювати пропонований набір
обладнання та інвентарю, вносити нові компоненти до предметного оточення,
забезпечити дітям можливість вільного доступу до обраних предметів та
використання їх у самостійній руховій діяльності, не заважаючи інших дітям.
Під час самостійної рухової діяльності дошкільнят педагоги мають
передбачити застосування прийомів, які б сприяли її розгортанню, надавали їй
організаційної стрункості й змістовності (наприклад: допомогти дітям з’ясувати
задум діяльності, вибрати вправи чи ігри, потрібний інвентар, підготувати місце
для самостійних рухів тощо). Щоб забезпечити оптимальні фізичні навантаження,
важливо чергувати самостійні рухові дії дітей за видом чи способом руху,
ступенем навантажень та активні рухи з короткочасним відпочинком, мотивуючи
вчасну зміну динамічних занять і статичних положень.
Індивідуальна робота з фізичного виховання проводиться у вільний час,
відведений для самостійної діяльності дітей, індивідуально або з підгрупами по
двоє - четверо дітей. Мета – ознайомлення, поглиблене розучування і закріплення
навичок їх виконання, усунення відставань у розвитку фізичних якостей. Враховуючи
стан здоров’я, фізичний розвиток, підготовленість та інтереси дітей, педагог
визначає мету індивідуальної роботи, добірку потрібного обладнання, інвентарю.
Заняття
Заняття розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої
навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури та формування основ
здорового способу життя. Вони дають змогу систематично, послідовно формувати,
закріплювати й удосконалювати рухові вміння та навички, розвивати фізичні
якості, давати дітям спеціальні знання та прищеплювати потребу в повсякденних
заняттях фізичною культурою, оптимізувати рухову діяльність.
Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з
третього року життя. Тривалість занять для дітей раннього віку – 15-20 хв.,
молодшого – 20-30 хв., старшого -30-40 хв.
Тривалість частин заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та
обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються залежно від освітніх завдань, умов
проведення заняття.
Обов’язкові умови проведення занять з фізичної культури: вологе
прибирання зали, провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання
та інвентарю. Обладнання та інвентар мають бути безпечними у використанні,
естетично привабливими та відповідати віку вихованцям за розмірами, вагою тощо.
Одяг та взуття дітей добираються з урахуванням місця проведення занять і пори
року.
За освітніми
завданнями, співвідношенням нового і знайомого програмового матеріалу
фізкультурні заняття поділяють на:
-
мішані (подається новий руховий матеріал та закріплюються раніше набуті уміння
і навички; співвідношення знайомого та нового матеріалу на таких заняттях
складає 3:1 або 4:1);
-
заняття на закріплення й удосконалення рухових вмінь і навичок, або тренувальні
(будується на більш або менш знайомих вправах);
- контрольні (проводяться за потребою в кінці
місяця або кварталу, півріччя з метою перевірки рівня сформованості рухових
умінь і навичок, спеціальних знань, розвитку фізичних якостей тощо).
За змістом рухових завдань і методикою
проведення розрізняють:
-
комплексні, або інтегровані, мішані (включають стройові, загальнорозвивальні
вправи, основні рухи, рухливі ігри та інші види фізичних вправ; проводяться з
використанням комплексу наочних, словесних, практичних методів і прийомів
навчання залежно від віку дітей);
-
сюжетні (будуються, як правило, за типовою структурою, але у формі «рухової
розповіді», де всі рухові завдання пов’язані спільним сюжетом і виконуються в
цікавих ігрових ситуаціях, на імітаціях тощо);
-
ігрові (всі освітні завдання розв’язуються лише з допомогою ігор (3-5):
спочатку проводяться 1-2 гри малої і середньої рухливості, потім – 1-2 гри
великої рухливості, на закінчення – малорухлива гра; ігри добираються так, щоб
за руховим змістом вони відповідали змісту всіх структурних частин типового
заняття; проводяться на закріплення набутих рухових навичок або з контрольною
метою);
-
домінантні (акцентовані на реалізацію певних освітніх завдань, застосуванні
певних засобів фізичного розвитку тощо, наприклад: заняття на розвиток
швидкісно-силових якостей, або на оволодіння елементами спортивної гри чи
вправи, або заняття з переважним використанням певного виду фізкультурного
обладнання, інвентарю тощо).
Фізкультурні заняття є щоденними:
-
двічі на тиждень вони проводяться у відведений для цього час у фізкультурній
залі або на майданчику (за сприятливої погоди у період з квітня до жовтня);
-
в інші дні тижня проводяться два заняття фізичними вправами на свіжому повітрі
під час денних прогулянок (у всі пори року за сприятливих погодних умов) та
один раз на тиждень проводиться похід за межі дошкільного закладу, якщо є
відповідні природні умови для організації елементарного дитячого туризму.
Заняття на свіжому повітрі проводить
вихователь групи або інструктор з фізичної культури з допомогою вихователя. До
їх проведення, як і до занять в залі, можуть залучатися музичний керівник,
помічник вихователя.
Усі заняття на свіжому повітрі мають таку саму тривалість, що й
заняття у залі. Проте якщо вони проводяться у холодну погоду або з ухилом на
оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ їхня тривалість може дещо
збільшуватися (до 5 хвилин). Оскільки ці заняття проводяться під час проведення
прогулянок, то важливо правильно обрати період їх проведення: в холодну погоду
їх доцільно організовувати під кінець перебування дітей на повітрі, щоб
запобігти переохолодженню організму після отриманих фізичних навантажень; у
теплу пору такі заняття варто розпочати через 10-15 (до 20) хвилин після виходу
на майданчик, щоб діти встигли адаптуватися до погодних умов і щоб фізіологічні
показники – частота пульсу й дихання – досягли належного для активної рухової
діяльності рівня.
Особливої уваги педагогів і медичного персоналу потребує
забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей у процесі фізкультурних
занять.
З метою підвищення
рухової активності вихованців садочка, рекомендую провести «ВЕСЕЛУ РОЗМИНКУ».
Рухливі вправи з обручем
